Аналізуємо Департамент внутрішнього аудиту
Що робить Департамент внутрішнього аудиту Держмитслужби та хто його очолює
5/28/20261 min read
Департамент невидимого фронту
А ви знали, що в структурі Держмитслужби України є цілий Департамент, який частково дублює роботу інших підрозділів та міг би фактично бути внутрішньою противагою, що підштовхує митницю до більш ефективної роботи? Мова йде про Департамент внутрішнього аудиту. Саме цей підрозділ має право проводити планові та позапланові аудити, аналізувати ризики, виявляти слабкі місця контролю та управління, оцінювати ефективність роботи митниць, департаментів і процесів митного контролю. Їхні повноваження охоплюють фактично всю систему: доступ до митниць, пунктів пропуску, зон митного контролю, внутрішніх баз даних, документів та пояснень посадових осіб. За такого набору інструментів цей департамент міг би реально впливати на зловживання, схеми та неефективність у митній системі... Міг би.
Але. Більшість громадян, бізнес та навіть митники, не знають про існування цього підрозділу.
Попри надзвичайно широкі повноваження, складно пригадати випадки, коли Департамент внутрішнього аудиту суттєво змінював роботу митної системи. І це при тому, що сам порядок внутрішнього аудиту прямо передбачає обов’язок виявляти ризики, прояви корупційних правопорушень, неефективного використання бюджетних коштів та слабкі місця системи.
Показово виглядає План діяльності з внутрішнього аудиту на 2026–2028 роки. Формально його головна ціль “підвищення ефективності та результативності” Держмитслужби. Серед ключових напрямів аудиту контроль заповнення митних декларацій, використання технічних засобів митного контролю, діяльність митних брокерів, контроль транспорту в пунктах пропуску та розвиток ІТ-систем Держмитслужби. Але за цю частину роботи відповідальні інші структури. Департамент аудиту може нічого робити і нічого не зміниться.
Водночас у плані майже відсутні аудити найбільш проблемних і корупційно чутливих напрямів: визначення митної вартості, діяльності “ризикових” митниць, роботи силових чи аналітичних підрозділів, схем мінімізації митних платежів або кадрових призначень. Натомість значна частина плану присвячена внутрішній бюрократії самого Департаменту, наприклад веденню реєстрів, оновленню внутрішніх документів, методологічній роботі.
KPI підрозділу виглядають попросту смішно, наприклад, середня ціль у “не менше двох аудитів на одного аудитора на рік” або “не менше 70% врахованих рекомендацій”. У результаті складається враження, що значна частина діяльності Департаменту спрямована не на виявлення системних проблем митниці, а на підтримання видимості хоч якоїсь роботи. І на те може бути просте пояснення.
Керує Департаментом внутрішнього аудиту Олександр Лєднік, досвідчений митник
Очолює департамент Олександр Лєднік, якого називають митним експертом з досвідом роботи у більш ніж 20 років. Але красномовніше за результати роботи Департаменту внутрішнього аудиту говорить минуле керівника. Він займав посади у численних підрозділах, що мають зовсім різний профіль діяльності: від юрисконсульта, Департаменту кадрів, Організаційно-розпорядчого Департаменту, керівництва митницею, до помічника депутата, керівника у Фонді Держмайна та Мінстратегпромі, до внутрішнього аудиту у Держмитслужбі.
Як пишуть ЗМІ, Дніпропетровська митниця часів Олександра Лєдніка «прославилася» широким застосуванням технології здирництва з підприємств - імпортерів/експортерів. Зокрема були встановлені факти розсилки митниками анонімних вимог митниці про надання додаткових документів, котрих, як правило, не могло існувати в природі.
У 2016 році журналісти вказували, що Олександр Лєднік переховувася від люстрації у батальйоні Донбас. Хоча ніхто ніколи не бачив митника у підрозділі, він був поданий на отримання статусу учасника бойових дій. Сам процес прийняття до лав батальйону відбувся в обхід стандартної процедури. Рада ветеранів батальйону Донбас, зверталась до командування НГУ з цього приводу.
Телеграм канали повідомляли про можливі контакти Олександра Лєдніка з представниками бізнесу.
Декларується відсутність власного житла, хоча родиною роками зберігається значна сума готівки: 157 тисяч доларів, 33 тисячі євро та 727 тисяч гривень. У власності два Range Rover Evoque.
Департамент, що має доступ до будь-якої інформації та змоги перевірити будь-що всередині системи, наразі очолюється посадовцем, стиль життя якого, на нашу думку, викликає не менше питань, ніж результати роботи підрозділу.
Планувати, щоб не працювати. Покрокова інструкція від Департаменту внутрішнього аудиту
У Держмитслужбі є чотири офіційні плани діяльності з внутрішнього аудиту: на 2023–2025, 2024–2026, 2025–2027 та 2026–2028 роки. Формально кожен із них розрахований на три роки. Фактично ж щороку відомство ухвалює новий план, який замінює попередній. Таким чином, неможливо провалити виконання плану. Схема в своєму сенсі геніальна.
Кожен план ухвалюється на три роки, але вже наступного року переписується. І так щороку. Як аудитори можуть ефективно працювати в таких умовах, пояснювати не треба. Кожен новий план не виглядає як доповнення до старого. Він радше встановлює нові орієнтири для Департаменту. Частина попередніх об’єктів аудиту зникає, частина переноситься, частина замінюється новими напрямами. При цьому в документах немає чіткого пояснення, що саме сталося з попередніми завданнями. Завдання не обов’язково провалюються формально, вони "розчиняються" у новому плані. Але багато положень у цих документах повторюються з року в рік, що може говорити про поверхневу підготовку.
Перелік конкретних об’єктів аудиту постійно змінюється. В одних планах є митна вартість, митний контроль, боротьба з контрабандою чи брокерська діяльність. В інших реімпорт, нетарифне регулювання, документування управлінської діяльності, ТЗМК, транзит.
Оновлення ризиків саме по собі є нормальним. Митна сфера змінюється, і внутрішній аудит має реагувати на нові проблеми. Але якісне планування має показувати логіку таких змін: що виконано, що втратило актуальність, що перенесено і чому. У цих планах такої логіки не видно. Немає зрозумілої прив’язки між попереднім планом, його результатами та новим документом. Тому не можна оцінити, чи Департамент справді закриває ризики, чи просто щороку встановлює новий перелік завдань. Але з попередніх досягнень щодо роботи над митною вартістю, вже можна зробити гарні висновки.
Окрема проблема це показники результативності. У планах багато формальних індикаторів: кількість заходів, частка виконання, рівень впровадження рекомендацій, кількість навчань, підготовлені звіти. Але ці показники не завжди відповідають на головне: чи став внутрішній аудит реальним інструментом виявлення та усунення проблем митниці. Головне, сам процес.
У підсумку плани діяльності внутрішнього аудиту більше схожі не на послідовну трирічну систему роботи, а на створення видимості роботи. Хоча, може все не так однозначно...