Дивні дива щодо нарахувань ПДВ на Дніпровській митниці

У судах м. Дніпра розглядається низка кримінальних проваджень проти посадових осіб митного посту «Ліски» Дніпровської митниці Державної митної служби України за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

Посадовці оформлювали ввезену ТОВ «Екобинт» бавовняну тканину для виготовлення марлі та бинтів як «готовий медичний виріб» зі ставкою ПДВ 7% замість 20%, що дозволяло імпортеру уникати сплати частини ПДВ, та призвело до збитків державному бюджету на мільйони гривень.

Кожному з фігурантів інкримінуються дії, пов’язані з перевищенням службових повноважень, що завдали збитків державі:

• Борис Будков

• Андрій Кишеня

• Євгеній Кідалов

• Юлія Щербак

Лише у провадженні щодо Бориса Будкова прокуратура намагається стягнути на користь держави 8.1 мільйони гривень в рамках цивільного позову в інтересах держави. Але згідно наявних даних, усі фігуранти продовжували виконувати обов'язки, а прокуратура лише вимагала застосувати нічний домашній арешт. Прокуратура навіть відмовилась від апеляційної скарги щодо відсторонення, хоча причина первинної відмови суду полягала у тому, що деякі особи змінили місце роботи, а тому відсторонення із "минулих посад", не може бути застосоване. Яка логіка в прокурора, що однією рукою вимагає сплати штрафу на 8 мільйонів гривень, а іншою дозволяє фігуранту справи продовжувати працювати?

Також окремої уваги заслуговує позиція Дніпровської митниці, представники якої відмовились виступати у якості потерпілої сторони та значно зменшили будь-які перспективи цієї справи.

Позиція Дніпровської митниці з приводу можливих зловживань на десятки мільйонів

У справі щодо зловживання владою з боку посадовців Дніпровської митниці, сама митниця відмовилися бути потерпілою стороною та не направила представника в суд. Закон це дозволяє, оскільки не надана згода. Відтак суд не визнав митницю потерпілою.

Формально все в межах КПК. Але фактично, керівництво Дніпровської митниці самоусунулась від участі в справі, яка прямо стосується її майнових інтересів. Це досить чіткий меседж в.о. начальника митниці Дмитра Водолаги, що Дніпровська митниця максимально незацікавлена допомагати слідству. Така позиція може ускладнювати слідство, а самі посадовці митниці що приймають рішення про відповідні діяння, прямо чи опосередковано призначають винних осіб на посади. Це де-факто ознаки прямого конфлікту інтересів.

А про що ще свідчить небажання митниці бути потерпілою стороною, якщо потенційний злочин скоєно всередині цієї ж установи? Лише про ціль уникнути відповідальності, розголосу або навіть прикрити винних осіб. Дуже цікаво почути від в.о. керівника митниці Дмитра Водолаги, а чому взагалі держорган, якому завдали шкоди в особливо великому розмірі, не хоче офіційного відшкодовування збитків?

У такій ситуації роль активного захисника інтересів держави бере на себе прокуратура, яка заявляє цивільний позов. Але це радше вимушений захід, ніж норма. Коли державні органи відмовляються від статусу потерпілого, держава втрачає активного учасника процесу, який міг би деталізувати збитки й підтримати обвинувачення частково чи повністю. Це створює дуже небезпечний прецедент.

Хоч відмова митниці визнавати себе потерпілою, процесуально допустима, але з позиції суспільного інтересу порушує сам принцип доброчесності. Державний орган, який зазнав збитків, має бути зацікавлений у справедливому розслідуванні та відшкодуванні шкоди. Саме такі випадки підривають принцип невідворотності покарання та ефективної боротьби з корупцією.

Нагадаємо, що керівництво митниці має діяти відповідно до ряду законів, а не лише можливостей КПК. ЗУ «Про державну службу» прямо встановлює обов'язок державних службовців:

• не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби (ст.5).

• захищати свої законні права та інтереси у державних органах та у судовому порядку (ст. 11).

"Злитись" із судової справи щодо збитків на десяток мільйонів гривень, це в інтересах Дніпровської митниці чи державної служби?