Коли почнеться реальна боротьба з «карго-компаніями»?

Історія з так званими «карго-компаніями» на кшталт Cargo 67, про які раніше публічно заявляв Данило Гетманцев, схоже продовжується.

Минуло понад пів року з моменту перших звернень до правоохоронних органів щодо діяльності таких структур, однак лише з’являються нові факти, які підтверджують функціонування подібних компаній. Йдеться про ринок доставки товарів з-за кордону, зокрема з Китаю та Туреччини, із ймовірним ухиленням від сплати митних платежів та обходом передбачених процедур контролю.

Відповідно до оприлюднених матеріалів, одна з таких компаній — одеська Cargo 67 — прямо декларувала можливість доставки вантажів з/до РФ, що саме по собі викликає питання щодо характеру таких операцій.

Показовим є також нещодавній випадок. У Румунії було затримано транспортний засіб із вантажем компанії Alsu Trans Cargo 047, який перевозив брендовий одяг без будь-яких товаросупровідних документів та з ознаками порушення прав інтелектуальної власності. Вантаж прямував до міста Ісакча, звідки мав імовірно бути доставлений через український п/п «Орлівка», що прямо вказує на транзит таких схем до України.

Додатково встановлено, що низка компаній, які фігурують у подібних історіях, мають спільну або пов’язану адресу реєстрації — м. Одеса, район 7-го кілометра, вул. За рожевою. Концентрація таких суб’єктів може свідчити про централізований характер діяльності або використання номінальної інфраструктури для прикриття імпортних операцій. Також, на своїй сторінці карго-компанії чітко зазначають, що не перевозять "бренди", певно тому наявність торгових марок типу Hugo Boss на кадрах затримання товарів компанії, випадкова.

Наразі є боротьба з подрібненням ФОП, коли кафе чи магазини ділять бізнес на багато частин. Але у випадку карго-компаній — навпаки, багато підприємців і навіть просто споживачів завозять товар як нібито один імпортер за заниженою вартістю. І це велика проблема.

Фактичні результати залишаються малопомітними. Водночас самі компанії продовжують пропонувати свої послуги, що створює ризик подальшого використання таких механізмів для нелегального імпорту.

Яку роль відіграє митниця, податкова, БЕБ, знаючи про таку проблематику?