НАЗК відбілює потенційну корупцію, і карає за формальне не відображення офіційних доходів

НАЗК завершило повні перевірки низки декларацій митників — і результати вкотре демонструють дивну вибірковість підходів агентства.

Зокрема, НАЗК завершило повну перевірку декларації інспектора Одеської митниці Олени Варави. За результатами перевірки агентство встановило подання недостовірних відомостей на суму 672 976 грн та направило обґрунтований висновок за ч.4 ст.172-6 КУпАП. Фактично вся ця сума складається із звичайних офіційних доходів: інспекторка не зазначила у декларації заробітну плату від Одеської митниці у розмірі 506 461 грн, пенсію 165 634 грн, 881 грн інших доходів та заробітну плату її сина 94 161 грн. Усі ці кошти відображені у державних реєстрах і з них сплачені податки. У поясненнях декларантка зазначила, що не внесла ці відомості через часті відключення електроенергії, однак НАЗК ці пояснення не врахувало. У результаті формальна технічна помилка стала підставою для притягнення до відповідальності, хоча жодних збитків державі ця ситуація не завдала.

Водночас у інших перевірках агентство демонструє зовсім інший підхід. Наприклад, НАЗК завершило повну перевірку декларації Савуляк Євгенії, старшого державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Спеціалізований» Київської митниці. Було встановлено неточні відомості, однак під час аналізу руху коштів з’ясувалося, що чоловік митниці у 2023 році отримав від третіх осіб перекази на суму 1 163 866 грн, поповнив власні рахунки на 2 540 295 грн та витратив на життєві потреби 2 183 009 грн. Проте НАЗК фактично проігнорувало походження майже 4 мільйонів гривень, пославшись на неможливість встановити джерела частини доходів, унаслідок чого кошти з непідтвердженим походженням фактично були «відбілені».

Не менш показовою виглядає перевірка декларації Олександра Ігнатенка, начальника відділу охорони державної таємниці та технічного захисту центрального апарату Держмитслужби за 2024 рік. Під час перевірки встановлено, що посадовець продав земельну ділянку за 2 млн грн, хоча її ринкова вартість була майже вдвічі нижчою. Згодом саме ці кошти з’явилися серед задекларованих заощаджень. Коли ж виникла невідповідність між заощадженнями та доходами, походження частини коштів було пояснено позикою від того самого покупця землі. НАЗК визнало таке пояснення законним, хоча фактично в межах одного періоду та сама особа спочатку купує майно у декларанта, а потім позичає йому кошти для пояснення походження активів, які він тримав у готівці.

Ще більш абсурдною виглядає перевірка декларації начальника Сумської митниці Юрія Азарова. Основною “неточністю” стали задекларовані кошти на рахунках у польському Santander Bank Polska. Жодних документів про залишки чи рух коштів подано не було, однак НАЗК вирішило, що проблем немає — агентство просто не змогло перевірити інформацію, оскільки не має доступу до іноземної банківської інформації. При цьому жодних запитів до іноземних банків чи антикорупційних органів НАЗК не направляло, хоча відповідні міжнародні механізми обміну інформацією існують.

Схожа ситуація і з перевіркою декларації Володимира Алексєєва, начальника митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці. Під час перевірки встановлено, що посадовець не відобразив нерухомість у Франції, де фактично проживає його дружина з 2015 року, а також автомобіль TOYOTA C-HR 2023 року, зареєстрований у Франції на дружину. Водночас НАЗК заявило, що ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів не встановлено.

Таким чином, при такій якості перевірок виникає закономірне питання: чи існують у НАЗК взагалі єдині стандарти? Складається враження, що в одних випадках агентство демонструє надмірний формалізм навіть щодо технічних помилок, а в інших — ігнорує мільйонні обороти коштів, сумнівні операції та закордонні активи. Наразі все більше виглядає так, що стандарти перевірок у НАЗК просто відсутні.

Можливо саме тому ми бачимо історії про 20-ку на НАЗК,