Ноу-хау внутрішнього контролю Держмитслужби

Ми звернули увагу, що співробітники внутрішнього контролю Держмитслужби вирішили обмежити свою діяльність шляхом отримання зарплатні за виконання самообраних типів діяльності. Оскільки є "визначені посадові обов'язки".

Це тривожний дзвіночок. З однієї сторони є засади здійснення внутрішнього контролю, з іншого подібне ставлення до їх реалізації.

Очікуваний алгоритм реагування внутрішнього контролю на будь-яку інформацію, що може містити ознаки корупційних чи інших порушень законодавства, передбачає, зокрема:

• Фіксація в системі внутрішнього контролю (журнал/службові/аналітичні довідки).

• Подання доповідної записки керівнику.

• Ініціювання службової перевірки або службового розслідування через керівника органу.

• Передача матеріалів за компетенцією до НАЗК або правоохоронних органів.

Те що цього не робиться, це окрема справа. А от що по факту виконується, це окремий прикол, цінність якого потрібно буде довести вченим. Наприклад, носіння спеціальних наклейок на спині із назвою відділу. Або фотографії задньої частини тіла людини на фоні затриманих митників — напевно окремий жанр документалістики. Це майже обличчям до людей, тільки навпаки. Але ми впевнені, що це точно передбачено посадовими обов'язками. Не може такого бути, що ціле управління вигадало власні знаки відмінності, та здійснює заходи які виходять за рамки службових повноважень.

Було б доцільно отримати офіційне роз’яснення керівництва Управління внутрішнього контролю щодо правових підстав використання подібного службового одягу, джерел його придбання, а також нормативного регулювання публічної фотофіксації за участю працівників підрозділу.

А тепер до прикладів.

12 лютого 2026 року суддя розглянув клопотання ДБР щодо двох підозрюваних в організації незаконного переправлення військовозобов’язаних через п/п «Нижанковичі–Мальховичі». За даними слідства, у грудні 2025 року вони використовуючи підміну закордонних паспортів на документи осіб похилого віку, отримали 16000 доларів США. Обох затримали 10 лютого 2026 року та наступного дня повідомили про підозру. Митнику суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 1 664 000 грн. Строк тримання під вартою у разі невнесення застави встановлено до 10 квітня 2026 року. Окремою ухвалою, державного інспектора митного поста «Нижанковичі» відсторонено від посади.

За даними Середич.info, мова про Сергія Писко, який офіційно володів майном на майже пів мільйона доларів, а декларував доходи десь на 1% із цієї суми.

А як же так сталось, що подібне відбулось маючи цілих два відділи боротьби з корупцією та внутрішнього контролю?

Контролювати висвітлені факти мав би відділ запобігання корупції. Але самі співробітники цього відділу, майже доларові мільйонери. Всього за рік деякі інспектори відділу просто на побутові потреби декларують витрати по 190 тисяч доларів, вписують або виписують навмання нерухоме майно на сотні тисяч доларів. Як тут з іншими розібратись, коли в самих проблем на декілька статей кримінального кодексу.

Тому логічно апелювати саме до внутрішнього контролю, який мав би зреагувати на обидва порушення. Особливо з огляду на багаторічну корумпованість профільного антикорупційного відділу. Та структура внутрішнього контролю Львівської митниці вирішила, що боротись з проблемою не так вигідно, як бути осторонь. Жодних мінусів, одні плюси.

Але всього цього могло б і не бути, просто якщо б система працювала так, як задумав законодавець. До речі, вже 5 років незмінний керівник відділу внутрішнього контролю Львівської митниці, одна і та сама людина, Юрій Пшеничний. Напевно складно, стільки не помічати...